Міністр культури РФ боїться розпаду країни через "фальсифікацію історії"

Міністр культури Росії Володимир Мединський вважає, що "фальсифікація історії" може призвести до того, що Росія втратить свою територію та суверенітет.

Про це він заявив в інтерв’ю "Интерфаксу" 16 листопада, передає "Сноб".  

"Кінцевою метою фальсифікації історії стане розчленування країни, позбавлення нас території, суверенітету. Том ущо тільки так, поселивши інформаційний вірус у наші голови, презирство до своєї історії, своїх батьків, можна зруйнувати країну. Через це ми вже проходили в 1991 році", — заявив урядовець.

Що пан Мединський має на увазі під фальсифікаціями історії, стає зрозуміло з його оцінки двох виставок до 75-річчя Битви під Москвою, які відкрилися 17 листопада.

"Рівно 75 років тому під Москвою стався легендарний бій панфіловської дивізії з фашистами, — розповів Мединський. — Невже йдеться про уточнення історичних неточностей? Невже настільки важливо з’ясувати, чи цього дня вранці було 28 чи 38 чоловік напередодні бою під Москвою,  чи, може, в бій вступила ціла рота, а залишилося в живих 39 бійців? Невже йдеться про ці деталі? <...> Йдеться про інше".

Як повідомляли ЗМІ, на початку жовтня 2016 року Мединський облаяв тих, хто ставить під сумнів "подвиг 28 панфіловців".

"Моє найглибше переконання полягає в тому, що навіть якби ця історія була вигадкою від початку й до кінця, навіть якби не було Панфілова, навіть якби не було нічого це свята легенда, якої просто не можна торкатися. А люди, які це роблять, це закінчені нікчеми", — заявив він тоді.

Однак ще в 2015 році Державний архів Російської Федерації на підставі документів Головної військової прокуратури СРСР довів, що жодного подвигу не було, а всю історію вигадали радянські журналісти.

Нагадаємо, що в кінці жовтня низка академіків РАН звинуватили Володимира Мединського в міфотворчості та лженауці та закликали позбавити посадовця ступеня доктора історичних наук.

Міністр освіти РФ Ольга Васильєва заявила, що викладання історії без міфологізації неможливе.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.