Міністр-фальсифікатор історії став "Людиною року" Росії

Російський міністр культури Володимир Мединський одержав премію "Людина року" від Російського біографічного інституту за підтримку російського кінематографу та успішне проведення Року російського кіно.

Про це повідомляється на сайті Міністерства культури РФ.

"Я приймаю цю премію від імені Міністерства культури, яке спільно з Фондом кіно проятгом цього року активно займалося підтримкою російського кіно", — сказав Мединський. — "Відбулося понад три тисячі заходів, уперше з 1970-х років почалася програма кінофікації регіонів у рамках якої відкрито більше ста нових кінотеатрів".

Окрім міністра культури "Людиною року" визнали також президентів Росії та Казахстану Володимира Путіна та Нурсултана Назарбаєва, патріарха Московського Кирила, Голову Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, режисера Микиту Михалкова та ще низку діячів науки, медицини, журналістики, кіно тощо – усього 38 осіб.

Премією також відзначили телесеріал та фільм року. Ними стали, відповідно, багатосерійний фільм "Софія" та кінострічка "28 панфіловців".

Премію "Людина року" заснував 1993 року Російський біографічний інститут.

Нагадаємо, що Володимир Мединський опинявся в центрі кількох скандалів, пов’язаних із темами російської історії. Так, він заявляв, що бій 28-ми панфіловців під час оборони Москви в 1941 році (якого насправді не було), - це "свята легенда", а історики, які розвінчують цей міф – "закінчені нікчеми".

Іншого разу група істориків з Російської академії наук публічно звинуватила Мединського у лженауці та міфотворчості та закликала позбавити його звання доктора історичних наук.

Ще раніше Мединський висловив переконання, що російському народові подолати всі катаклізми та випробування протягом історії допомогла "зайва хромосома".

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.