АНОНС: У Києві відкриють виставку "Богдан Гаврилишин: Людина світу, народжена в Україні"

На виставці до 90-річчя з дня народження Богадана Гаврилишина будуть представлені біографічні документи, що розкривають його діяльність в різноманітних міжнародних організаціях та внесок у розвиток української держави.

Презентована виставка – це перше широке оприлюднення особистих документів Гаврилишина та зібраних ним матеріалів стосовно шляхів розвитку України.

Учасники презентації матимуть можливість ознайомитися з документами, що розкривають діяльність Гаврилишина, спрямовану на підтримку України. В них висвітлюються його зусилля щодо визнання у світі незалежної України, пропагування її духовних і культурних цінностей.

На виставці будуть представлені невідомі широкому загалу фотокартки, які ілюструють роль Гаврилишина у розв’язанні складних питань української політики, його участь у різноманітних заходах як в Україні, так і закордоном.

Значний інтерес становить презентоване в експозиції листування з відомими громадськими, державними, політичними діячами світового рівня, серед яких Маргарет Тетчер, Романо Проді, Александр Квасневський, Збігнєв Бжезінський та ін.

Емоційного забарвлення експозиції надає листування Гаврилишина з сім’єю, родичами, друзями. Наповнені душевним теплом та дотепним гумором листи свідчать про панування в його родині сімейних цінностей та українських традицій.

На виставці презентуватиметься частина особового фонду  Гаврилишина, яка вперше надійде до читального залу ЦДАГО України для користування дослідниками суспільно-політичної історії України ХХ-ХХІ століть.

Урочиста презентація виставки: 17 жовтня, 17.00

Місце: Київ, вул. Генерала Алмазова (колишня Кутузова) 8, ЦДАГО України

Організатори: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.