АНОНС: Публічна дискусія про український націоналізм і євреїв

У Києво-Могилянській академії відбудетсья круглий стіл на тему "Український націоналізм і євреї 1920-ті - 1950-ті роки"

Історія українсько-єврейських взаємин у міжвоєнний час, під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки сповнена багатьох міфів. Вона частіше перетворюється на предмет політичних дебатів та ідеологічних суперечок, ніж на тему дискусій професійних істориків.

Як слушно зауважив Олександр Зайцев, "Між міфами неможлива дискусія, можлива лише війна". Тож метою заходу є фахове обговорення проблеми ставлення українського націоналізму до євреїв у декларативному та практичному вимірах.

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для ширшої ініціативи українських дослідників із вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Володимир В’ятрович – кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам'яті, екс-директор Архіву Служби безпеки України. Дослідник Другої світової війни, Української повстанської армії, українсько-польських стосунків.

Олександр Зайцев – доктор історичних наук, професор Українського католицького університету. Фахівець з історії бездержавних націоналізмів у міжвоєнній Східній Європі, українського інтегрального націоналізму, стосунків націоналізму та релігії.

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920–1940-х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни. 

Андрій Усач - керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху, науковий співробітник Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького". Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератори:

Сергій Гірік – кандидат історичних наук, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, вчений секретар Української асоціації юдаїки.

Артем Харченко – кандидат історичних наук, доцент кафедри політичної історії НТУ "ХПІ", координатор проектів Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

 



20 травня, п'ятниця, 15:00

Місце: Музей "Києво-Могилянської академії", м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 2

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, НаУКМА та Українська асоціація юдаїки.

Вхід вільний

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.