Карла Маркса видають українською в оригінальних перекладах

Три томи наукової роботи філософа-економіста XIX cторіччя Карла Маркса "Капітал. Критика політичної економії" (1867 р.) після довгої перерви знову публікуються в українському перекладі з оригіналів німецьких видань.

Вихід книги очікується весною 2016 року, повідомляє маркс.укр.

Видавці нагадують, що книга перекладена більше ніж 50 мовами і видана більше 220 разів.

Фаховий український переклад здійснено в 1920-30-х роках Анд. Річицьким, В. Щербаненком, Д. Рабіновичем та С. Трикозою для видавництв "Пролетар" і "Держвидав" УСРР.

У перший том нового видання історичного бестселеру окремо включено главу "Первісне накопичення капіталу" (24-й розділ Марксової праці) в перекладі Івана Франка 1879 року - скоріше як літературну, ніж економічну пам'ятку.

 З журналу "Культура", 1926 рік

Публікація Франкового перекладу подається без змін за журналом "Культура" (Львів, 1926 № 4-9), де він був опублікований вперше.

Нагадаємо, у складеному 2009 року журналом Newsweek рейтингу "100 найкращих книг усіх часів" "Капітал" посів 30 місце.

 

В серпні 2015 року голландський інститут оцифрував і вивісив в інтернет листування між філософами-економістами XIX сторіччя Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом.

В червні 2013 року перше видання "Капіталу" (1867) рукопис "Маніфесту комуністичної партії" (1848 рік)Карла Маркса потрапили до переліку Світової документальної спадщини ЮНЕСКО.

ТАКОЖ:

Український марксизм. Короткий нарис

Помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

Від комуніста до комунара. Життя і смерть М. Хвильового

У Харкові перейменували площу імені Карла Маркса

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

Брехня радянської економічної статистики

Інші матеріали за темою "МАРКСИЗМ"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.