У БЕРЛІНІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ПАМ'ЯТНИК МАРКСУ Й ЕНГЕЛЬСУ (фото)

В Берліні триває суперечка щодо долі пам'ятника Марксу та Енгельсу, встановленого в центрі міста за часів соціалістичної Німеччини.

Про це повідомляє Die Welt.

Секретар з питань культури Андре Шмітц відкинув пропозицію міністра будівництва Петера Рамзавера демонтувати монумент і перенести його на околиці Берліну.

Бронзовий пам'ятник науковцям-засновникам комуністичного руху було встановлено у 1986 році владою Німецької Демократичної республіки. Він стоїть на початку головної вулиці столиці - бульварі Унтер-ден-Лінден. З протилежного боку бульвару збудовано Бранденбурзьку браму.

 За пам'ятником видно Берлінський собор. Руки Маркса блищать, бо на них фоткаються туристи

Монумент Карлу Марксу та Фрідріху Енгельсу стоїть на місці зруйнованого в часи НДР Королівського палацу - резиденції правителів Пруссії. За словами міністра Рамзавера, відбудова палацу, заради якої пам'ятник хочуть прибрати з центру, буде "шансом відновити історичне ядро Берліну".

Фото: www.uwec.edu

"З історією так не поводяться, - не згоден із Рамзавером Шмітц. - Як свідок особливого періоду в історії Берліну, монумент Марксу й Енгельсу заслуговує більш гідного місця".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.