Карл Маркс потрапив у список Спадщини ЮНЕСКО. ФОТО

ЮНЕСКО доповнила список "Пам'яті світу" рукописами "Капіталу" і "Маніфесту комуністичної партії" Карла Маркса. До цього реєстру вносять пам'ятки світової документальної спадщини - і тепер Німеччина представлена там 17 документами.

Рішення про внесення нових документів до переліку "Пам'яті світу" ухвалили фахівці ЮНЕСКО на засіданні у Південній Кореї, повідомляє DW.de.

"Маніфест комуністичної партії" та перший том "Капіталу" Карла Маркса спільно запропонували на розгляд ЮНЕСКО Німеччина та Нідерланди. В обґрунтуванні сказано, що ці праці справили великий уплив на соціальні рухи в усьому світі від часу їх написання.

 Розворот першого видання "Капіталу" (1867)

Перелік ЮНЕСКО поповнися ще трьома німецькими пам'ятками. Це знаменитий небесний диск із німецького міста Небра, який фахівці називають найбільш раннім із досі відомих зображень зоряного неба. Диску понад 3600 років.

 Рукопис "Маніфесту..." (1848)

Також до списку увішла книга аптекарських рецептів із бенедиктинського монастиря міста Лорш, датована 795 роком. Вона вважається найстарішим медичним збірником німецького походження.

Ще одна документальна пам'ятка - Золота Булла, ухвалена 1356 року в німецькому Нюрнберзі. Це найважливіший законодавчий документ Священної Римської імперії на німецькій території. Цю заявку німці підготували спільно з австрійськими колегами.

 Небесний диск із Небри - карта зоряного неба Бронзової доби

Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу" для захисту світової документальної спадщини існує з 1992 року. До переліку документів, які охороняються, внесено 299 пам'яток із усіх регіонів світу. Німеччина представлена у списку із 17 артефактами, серед яких, зокрема, Біблія Гутенберга, "Дев'ята симфонія" Бетховена та "Пісня про Нібелунгів".

Україна приєдналася до цієї програми ЮНЕСКО рік тому - тож її внесок наразі скромний. У 2005 році Україна передала ЮНЕСКО в рамках програми "Пам'ять світу" зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору 1912-1947 років. Також Україна згадується у зв'язку з архівами Радзівіллів.

Як відомо, учора на тому ж засіданні ЮНЕСКО було прийнято рішення все ж таки не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

У січні 2012 року ЮНЕСКО виключила віденські бали з реєстру Світової спадщини через участь в одному з них неонацистів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також:

Короткий нарис українського марксизму

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

У Харкові перейменували площу Карла Маркса

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.