Кириленко поспішив пустити УПЦ КП в заповідник ЮНЕСКО. ФОТО

21 лютого 2016 року, Українська православна церква Київського Патріархату відновила богослужіння у Трапезному храмі Національного заповідника "Софія Київська" - пам'ятці історії і архітектури XVIII ст., частині об'єкту Світової спадщини ЮНЕСКО.

Прихід церковних діячів у заповідник відбувся оперативно - в терміни, які "не можуть не дивувати", повідомляє Музейний простір.

Освячення престолу в честь cвятого pівноапостольного князя Ярослава Мудрого провів предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет.

Нагадаємо, днями стало відомо про таємне рішення Кабінету міністрів та Міністерства культури надати у використання Київському патріархату Трапезний храм (відомий також як "Тепла Софія").

Національний комітет Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ІКОМОС) заявив про незаконність цього рішення.

 

"Це політизоване рішення, прийняте таємно від громадськості, з ігноруванням позицій експертів і фахового середовища ... грубо порушує зобовязання, взяті Україною при ратифікації Конвенції ООН про охорону Світової спадщини, а також низку інших міжнародних зобов'язань", - підкреслили в ІКОМОС.

Опікунська рада Нацзаповідника "Софія Київська" наголосила, що рішення Мінкульту може призвести до втрати Софією статусу об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Спроби Мінкульту змусити заповідник укласти договір про безкоштовне користування УПЦ (КП) пам'яткою архітектури є прямою загрозою існування цілісного комплексу унікального заповідника, що призведе до втрати статусу об'єкта під охороною ЮНЕСКО", - йдеться в заяві опікунської ради.

 

Міністр культури В'ячеслав Кириленко назвав противників відновлення богослужінь у заповіднику українофобами.

"Вперше за останні 330 років українська церква повертається до Софії Київської, - сказав чиновник. - Ми готові до будь-якого громадського моніторингу. А українофоби всіх мастей, які зараз піднімають крик навколо цього питання, хай заспокояться".

На думку УПЦ КП, позиція заборони богослужінь у Софії продиктована "не стільки турботою про збереження пам’ятки, скільки світоглядними чи ідеологічними переконаннями, негативним ставленням до Церкви в цілому чи до Київського патріархату зокрема".

 Трапезний храм (Тепла або Мала Софія)

У церкві наголосили, що КП звернувся з проханням "надати можливість для регулярного богослужіння не в самому [Софійському] соборі, а в Трапезному храмі". Йдеться "лише про спільне використання храму Церквою та музеєм".

Як відомо, у 2012 році київським заповідникам загрожувало виключення з переліку Світової спадщини у зв'язку із забудовою буферних зон. У червні 2013 року сесія ЮНЕСКО вирішила не виключати заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

В липні 2013 року Кабмін передав частину Києво-Печерського заповідника (Нижню Лавру) в безоплатне користування УПЦ Московського патріархату.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Тепла або Мала Софія — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури українського бароко. Збудована в 1722-1730 роках.

1822 року за проектом Андрія Меленського перебудована на зимову (опалювану) церкву Різдва Христового. Відтоді, на противагу холодному взимку соборові, отримала назву "Теплої".

У складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення.

Зараз використовується в якості виставкових залів Національного заповідника "Софія Київська". В ній розташовується експозиція "Храм. Град. Держава" та лапідарій Національного заповідника "Софія Київська".

Інше за темами ЧИНОВНИКИЮНЕСКОУПЦ КП

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.