Кальницький прочитає лекцію про київські хмарочоси

Київський міський журнал "Хмарочос" та книжкова крамниця "Хармс" розпочинають серію лекцій, присвячених історії Києва.

Про це повідомляє FB-сторінка заходу.

Перша лекція має назву "Хмарочоси по-київськи в історичній перспективі".

Історик Михайло Кальницький розповість, як формувався у різні часи силует забудови Києва, які будівлі вважалися тут містобудівними акцентами – "хмарочосами".

Від позаминулого століття місто незрівняно збільшилося як за населенням, так і за обсягами будівництва, але ставлення до багатоповерхівок здавна було у киян неоднозначним.

Час і місце заходу: вівторок, 2 лютого, о 19:30, книжкова крамниця "Хармс", вул. Володимирська, 45-а.

Вартість: 50 гривень. Зібрані кошти підуть на розвиток київського міського журналу "Хмарочос".

Організатори прагнуть показати українську столицю минулого з різних боків:

- як батьківщину перших у країні хмарочосів;
- як місто, що раз-по-раз оживало після числених катастроф;
- як туристичний центр початку ХХ століття;
- як багатонаціональне місто, де вирувало активне культурне життя перед революцією 1917-го року;
- як плацдарм для модерністського експерименту середини минулого століття.

Наступні лекції відбудуться 9, 16, 23 лютого та 1 березня.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.