У Києві "декомунізують" 23 вулиці і Московський міст

На одному з найближчих пленарних засідань Київська міська рада розгляне рішення про перейменування 23 вулиць, проспектів та площ столиці.

Про це повідмляє УНІАН із посиланням на прес-службу Київради.

Проект рішення "Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві" був погоджений на засіданні постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків.

Згідно з проектом рішення:

у Голосіївському районі вул. Бубнова буде перейменована на вул. Маричанську, Чапаєвське шосе - на провулок Віто-Литовський, провулок Радянський - на провулок Владислава Заремби, проспект Червонозоряний - на проспект Валерія Лобановського (Голосіївський, Солом’янський райони);

у Святошинському районі вул. Картвелішвілі - на вул. Володимира Покотила, провулок Володимира Ульянова - на провулок Осінній, провулок Івана Федька - на провулок Якова Шульгина, вул. Антонова-Овсієнка - на вул. Володимира Наумовича, вул. Омеляна Горбачова - на вул. Ґалаґанівську, вул. Примакова - на вул. Рейнгольда Глієра;

у Печерському районі вул. Командарма Каменєва - на вул. Петра Болбочана;

У Солом’янському районі вул. Миколи Лукашевича - на вул. Івана Огієнка, бульвар Івана Лепсе - на бульвар Валентина Згурського, вул. Петровського - на вул. Івана Світличного;

У Оболонському районі площу Дружби Народів - на Оболонську площу, вул. Михайла Майорова - на вул. Петра Калнишевського, вул. Полупанова - на вул. Пріорську;

у Дніпровському районі площу Ленінградську - на Дарницьку площу;

у Шевченківському районі вул. Бабушкіна - на вул. Марка Безручка, вул. Блюхера - на вул. Ігоря Турчина, вул. Піка Вільгельма - на вул. Ружинську, вул. Пугачова - на вул. Академіка Ромоданова, вул. Котовського - на вул. Рогозів Яр (Подільський, Шевченківський райони).

Також, відповідно до проекту рішення, історичні назви повертають двом вулицям Києва: вулиці Якіра повертають назву вул. Древлянська (Шевченківський район) та вул. Кіквідзе – вул. Військовий шлях (Печерський район).

Крім того, в цей проект рішення включено перейменування Московського моста , який буде носити ім’я Георгія Фукса - автора більшості київських мостових переходів через Дніпро.

В прес-службі Київради зазначають, що всі назви пройшли громадські обговорення.

Нагадаємо, в листопаді 2015 року фахівець Українського інституту національної пам’яті Богдан Короленко повідомив, що у столиці на виконання законів про декомунізацію прийнято рішення про перейменування 55 вулиць, ще стосовно 66 вулиць рішення перебуває на різних стадіях ухвалення.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.