У Грузії знесли самовільно встановлений пам'ятник Сталіну

У селищі Шорапані Зестафонського району (Грузія) демонтували пам'ятник Йосипу Сталіну, самовільно встановлений депутатом місцевої сакребуло (райради) Кобою Гокалеїшвілі.

Про це повідомляє "Грузія-онлайн" із посиланням на прес-службу районної адміністрації.

Пам'ятник Сталіну в ніч на неділю з'явився в сквері, поряд із меморіальною дошкою на згадку про загиблих в 1941-45 роках. У ніч на понеділок на знак протесту місцеві жителі облили пам'ятник білою фарбою.

Влада Шорапані наголосила, що пам'ятник встановлено самовільно, без дозволу і обговорення.

Фото: lenta.ru

"Під час демонтажу депутат Гокалеїшвілі не давав можливості техніці і відповідним службам почати роботу на території, - додали у прес-службі. - Разом з ним знаходився ще один чоловік, який кидався камінням. На щастя, ніхто не постраждав. Довелося викликати поліцію, яка вивела цих двох осіб з території скверу".

Нагадаємо, у вересні 2013 року пам'ятник Сталіну було споруджено у грузинському місті Телаві. Фігуру вождя додали до місцевого монументу героям Другої світової війни. Того ж дня монумент облили червоною фарбою, міськрада Телаві наголосила, що пам'ятник споруджено без дозволу. Його демонтували.

Кілька разів погруддя Сталіна встановлювали в селі Акура (Телавський район, регіон Кахетія). Всі вони були демонтовані.

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір влади грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, демонтований у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено у травні 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. У грудні 2010 року невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 2011 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

У 2013 році 74% громадян України вважали Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставилися 22% українців.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.