В Києві зникла меморіальна дошка геніальному піаністу Горовицю

З київського будинку за адресою вулиця Михайла Коцюбинського, 12 зникла пам'ятна дошка, присвячена піаністу Володимиру Горовицю.

Про це повідомляє ZN.ua із посиланням на організатора конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця Юрія Зільбермана.

"Зі стіни будинку зникло навіть чотири гвинти, на яких кріпився пам'ятний знак, - зазначив організатор. - Подібний акт вандалізму здійснений людьми неосвіченими, дикими, що не поважають цінності своєї країни".

Юрій Зільберман наголосив, що кияни повинні пишатися тим фактом, що з 30 великих скрипалів світу - 18 є вихідцями з України. З 30 великих піаністів Україна подарувала світу 20.

У зв'язку з викраденням пам'ятної дошки Горовицю він звернувся до київського міського голови Віталія Кличка.

Встановлення меморіальної дошки на стіні будинку, де свого часу проживала родинаГоровиця, було ініційоване дирекцією Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В. Горовиця і підтримане Київською міською державною адміністрацією.

Інші матеріали за темою ВАНДАЛІЗМ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.