В Києві зникла меморіальна дошка геніальному піаністу Горовицю

З київського будинку за адресою вулиця Михайла Коцюбинського, 12 зникла пам'ятна дошка, присвячена піаністу Володимиру Горовицю.

Про це повідомляє ZN.ua із посиланням на організатора конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця Юрія Зільбермана.

"Зі стіни будинку зникло навіть чотири гвинти, на яких кріпився пам'ятний знак, - зазначив організатор. - Подібний акт вандалізму здійснений людьми неосвіченими, дикими, що не поважають цінності своєї країни".

Юрій Зільберман наголосив, що кияни повинні пишатися тим фактом, що з 30 великих скрипалів світу - 18 є вихідцями з України. З 30 великих піаністів Україна подарувала світу 20.

У зв'язку з викраденням пам'ятної дошки Горовицю він звернувся до київського міського голови Віталія Кличка.

Встановлення меморіальної дошки на стіні будинку, де свого часу проживала родинаГоровиця, було ініційоване дирекцією Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В. Горовиця і підтримане Київською міською державною адміністрацією.

Інші матеріали за темою ВАНДАЛІЗМ

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.