ТЕРОРИСТИ ІДІЛ ПІДІРВАЛИ ТРІУМФАЛЬНУ АРКУ В ПАЛЬМІРІ. Фото

Бойовики радикального угруповання "Ісламська держава" підірвали Тріумфальну арку в контрольованому ними місті Пальміра (провінція Хомс).

Про це повідомив глава сирійського управління зі збереження пам'яток старовини Маамун Абдулкарім, передає Reuters.

Монументу часів римського правління було близько двох тисяч років.

"Ісламська держава Іраку та Леванту" (ІДІЛ) захопила Пальміру, стародавні руїни якої - один з шести об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Сирії, у травні 2015 року.

 Тріумфальна арка в Пальмірі

Місто було розташоване у пальмовій оазі (арамейська назва Тадмор - "місто пальм") в пустелі на караванному шляху. Відоме з ІІ тисячоліття до нашої ери. В ІІ сторіччі нашої ери захоплена Римом, у ІІІ cторіччі отримала статус колонії (міського поселення громадян Риму).

Збудований у часи Римської імперії архітектурний комплекс Пальміри називали перлиною в колекції Світової спадщини в Сирії. Тріумфальна арка була одним із найкраще збережених об'єктів комплексу, ставши одним із символів пізньоантичної архітектури.

Радянський підручник "Історія стародавнього світу"

Перед тим як залишити місто, сирійська армія евакуювала більшу частину його жителів і найбільш цінні історичні реліквії центрального музею Пальміри.

Місяць тому бойовики влаштували потужний вибух в головному храмі святилища бога Бела, який вважався головною історичною пам'яткою комплексу, що збереглася практично в первозданному вигляді.

Підірваний храм Баала. Фото: The Guardian

Також вони підірвали розташований неподалік храм Баала (Баалшаміна), споруджений у другому столітті нашої ери.

УП

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.