Меморіальну дошку Шептицькому відкрили в Києві. ФОТО

В Києві урочисто відкрили меморіальну дошку-барельєф митрополитові Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Андрею Шептицькому.

Меморіальний знак встановлено на міському будинку вчителя (вул. Володимирська, колишній будинок Центральної Ради), повідомили ІП організатори події.

Чин освячення меморіальної дошки здійснив глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) і греко-католицьке духовенство.

Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник сказав: "В далекому 1917-му тут, у приміщенні Української Центральної Ради Андрея Шептицького з великим ентузіазмом вітала українська громада, і сьогодні цим барельєфом ми позначаємо його слід".

"Ми щойно були учасниками повернення Митрополита Андрея до Києва, але цим разом у його барельєфі, який ми урочисто освятили на фасаді цієї історичної будівлі", – звернувся до присутніх предстоятель УГКЦ.

Фото: УНІАН

Також участь у заході взяли віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова комітету з питань культури та духовності ВР Микола Княжицький, заступник міського голови Ганна Старостенко.

Ідея меморіального знаку на честь митрополита належить Любомиру Ведмедю. Утілив її скульптор Іван Микитюк за фінансової підтримки благодійного фонду "Гуманітарні ініціативи". Замовником виступив комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Захід відбувся в рамках тижня Митрополита Андрея Шептицького в Києві. Відразу по освяченні меморіальної дошки в конференц-залі Будинку вчителя пройшла урочиста церемонія нагородження Відзнакою блаженного священномученика Омеляна Ковча п’ятьох благодійників та волонтерів української армії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.