Малолітні діти відламали зірки на радянському кладовищі в Польщі. ФОТО

Польська поліція виявила, що 10-річний хлопчик і 9-річна дівчинка, які "хотіли взяти додому червоні зірки", спаплюжили радянський цвинтар в селі Мілейчиці (Підляське воєводство).

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на tvn24.

Як зазначається, 23 вересня діти розбили 57 надгробків на могилах радянських солдатів. Відбиті червоні зірки були знайдені в різних частинах цвинтаря.

В четвер дітей допитали в районній прокуратурі, на допиті був присутній дитячий психолог.

Так було... Фото: pl.wikipedia.org

"З їхніх пояснень випливає, що коли вони гралися на цвинтарі, їм сподобалися зірки. Діти хотіли забрати їх з собою, намагаючись відбити з допомогою знайденого каменя. Пізніше вони зрозуміли, що накоїли і намагалися повернути все, як було. Коли їм це не вдалося, вони домовилися зберегти таємницю", - розповів комендант поліції Підляшшя Анджей Барановський.

Як зазначається, обох дітей виховують дідусі й бабусі.

...так стало

За словами прокурора, немає жодних підстав вважати, що діти вчинили наругу над могилами "з ненависті". Водночас не виключено, що справою займеться прокуратура, яка розслідує злочини на націоналістичному чи расистському ґрунті.

Однак у Польщі покаранню за злочини підлягають особи, старші 13 років.

Фото: tvn24.pl

Раніше своє обурення з приводу спаплюження могил висловлювало російське МЗС, яке викликало посла Польщі Катажину Пелчиньську-Наленч.

Інше на тему "Вандалізм"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.