АНОНС: дискусія про український націоналізм за участі лауреата Пулітцера

20 жовтня в Києві відбудеться зустріч-дискусія з американською дослідницею радянського тоталітаризму, лауреатом Пулітцерівської премії за книгу про ГУЛАГ Енн Епплбом під назвою "Чи потрібен Україні націоналізм? І який?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Тільки люди, які відчувають якусь прихильність до свого суспільства — люди, які шанують свою національну мову, літературу та історію, люди, які співають національних пісень і відтворюють національні легенди — будуть працювати від імені цього суспільства",  написала Енн Епплбом у травні 2014 у статті "Націоналізм – це саме те, що потрібно Україні".

Але чи існують підводні камені та недоліки такого вибору? Чи може націоналізм стати причиною напруги в суспільстві? Чи є спосіб уникнути внутрішнього поділу в країні, в той час як внутрішньо переміщені особи зі Сходу та Криму стикаються з масою труднощів та стигмою?

Сьогодні патріотизм і націоналізм широко використовується в російській пропаганді, сприяючи внутрішній конфронтації. Як впоратися з цим?

Ці та інші питання можна буде обговорити з Енн Епплбом , одним із найіменитіших експертів із пропаганди, комунізму та розвитку громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі.

Енн Епплбом 

Розмова проходитеме англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Захід модеруватиме Марта Дичок, доцент кафедри історії та політичних наук Західного університету, Канада.

Вівторок, 20 жовтня, 19:00

Місце: Американський дім (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 6)

З собою просять брати документ, який посвідчує особу.

І. Б.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.