АНОНС: дискусія про український націоналізм за участі лауреата Пулітцера

20 жовтня в Києві відбудеться зустріч-дискусія з американською дослідницею радянського тоталітаризму, лауреатом Пулітцерівської премії за книгу про ГУЛАГ Енн Епплбом під назвою "Чи потрібен Україні націоналізм? І який?"

Про це Історичній Правді повідомили організатори заходу.

"Тільки люди, які відчувають якусь прихильність до свого суспільства — люди, які шанують свою національну мову, літературу та історію, люди, які співають національних пісень і відтворюють національні легенди — будуть працювати від імені цього суспільства",  написала Енн Епплбом у травні 2014 у статті "Націоналізм – це саме те, що потрібно Україні".

Але чи існують підводні камені та недоліки такого вибору? Чи може націоналізм стати причиною напруги в суспільстві? Чи є спосіб уникнути внутрішнього поділу в країні, в той час як внутрішньо переміщені особи зі Сходу та Криму стикаються з масою труднощів та стигмою?

Сьогодні патріотизм і націоналізм широко використовується в російській пропаганді, сприяючи внутрішній конфронтації. Як впоратися з цим?

Ці та інші питання можна буде обговорити з Енн Епплбом , одним із найіменитіших експертів із пропаганди, комунізму та розвитку громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі.

Енн Епплбом 

Розмова проходитеме англійською мовою з синхронним перекладом на українську. Захід модеруватиме Марта Дичок, доцент кафедри історії та політичних наук Західного університету, Канада.

Вівторок, 20 жовтня, 19:00

Місце: Американський дім (м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 6)

З собою просять брати документ, який посвідчує особу.

І. Б.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.