На Алясці знайшли унікального арктичного динозавра. ФОТО

Новий різновид динозавра виявили на Алясці (США).

Про це повідомляє History з посиланням на журнал Acta Palaeontologica Polonica.

Йдеться про різновид так званого "гадрозавра", вперше виявленого на Алясці ще в XIX сторіччі.

Специфіка даного виду гадрозавра, якого ще називають "качкодзьобим" динозавром, в тому, що він мешкав в доволі холодному середовищі, на Півночі Аляски.

Гадрозавр. Фото: animalia-life.com

В ті часи (70 млн років тому) Аляска мала тепліший клімат, ніж нині, з середньою температурою близько сім градусів тепла за Цельсієм. Територія регіону була вкрита глицевими лісами.

Але все одно нововиявлений вид мав місяцями жити в умовах полярної ночі і постійного снігу. На думку науковців, під час глибокого снігу динозавр міг виживати, згризаючи десятками своїх зубів кору й гілляччя з дерев, "наче такий собі рептилоїдний лось".

Вчені припускають, що проблему холоду динозаври могли вирішувати за рахунок пір'я або значного жирового шару довкола тіла.

За час експедицій на Крайню Північ археологи знайшли близько 6 тисяч кісток динозавра, який міг сягати до 10 метрів у довжину.

"Тепер це найбільш вивчений полярний динозавр у світі, - зазначив Патрік Дрюкенміллер з Музею Півночі (підрозділ Університету Аляски). - Ми знайшли кожну кістку цього виду по кілька разів".

Новий вид отримав назву на мові інуїтів (канадських ескімосів) Ugrunaaluk kuukpikensis - "стародавній травоїд". Від інших динозаврів він відрізняється характерною будовою черепа.

Знайдених кісток нового виду вистачить на декілька експозицій

На думку Дрюкенмюллера, даний різновид ящерів вимер унаслідок якоїсь катастрофічної події Льодовикового періоду. Вчений припустив, що тварини не змогли перетнути одну з місцевих річок після того, як потепління спричинило повінь.

Ugrunaaluk kuukpikensis - один із 13 видів динозаврів (включно з велетенським Tyrannosaurus rex), виявлених на Алясці.

Археологи наголошують, що нововиявлений різновид міг бути не холоднокровним, як нинішні рептилії, а тепло- (або частково тепло-) кровним. Дрюкенмюллер підкреслив, що на Півночі Аляски досі не виявлено слідів жодної іншої поширеної в ті час на Землі фауни - ані крокодилів, ані черепах, ані викопних ящірок.

Дивіться також: В Австралії знайшли сліди динозаврів з Південного полюсу. ФОТО, ВІДЕО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.