ЛИСТУВАННЯ МАРКСА Й ЕНГЕЛЬСА ОЦИФРОВАНE І ДОСТУПНЕ ОНЛАЙН

Листування між філософами-економістами XIX сторіччя Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом відтепер можна подивитися онлайн.

Про це повідомляє Міжнародний інститут соціальної історії.

Каталог оцифрованих оригінальних листів оприлюднено на сайті інституту. Доступ вільний і відкритий для всіх користувачів.

"Цей відомий архів... є одним із найбільш упливових писемних артефактів у світовій історії і досі відіграє значну роль в переосмисленні капіталізму, праці, економічних криз та революцій", - зазначають упорядники.

В інституті додають, що почерк Маркса є досить дрібним і нерозбірливим.

Листування Маркса та Енгельса зберігалося в Амстердамі з 1938 року. Оцифрування виявилося тривалою і копіткою роботою, результати якої будуть зберігатися в цифровому сховищі.

Нагадаємо, у червні 2013 року рукопис "Маніфесту комуністичної партії" (1848 рік) та перше видання "Капіталу" (1867) Карла Маркса потрапили до переліку світової документальної спадщини ЮНЕСКО.

Дивіться також:

Український марксизм. Короткий нарис

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

Британська бібліотека оцифровує класичну літературу. СКАНИ

12 млн історичних зображень викладають онлайн. СКАНИ

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.