Створили інтерактивну карту міст і сіл, які перейменують (дані оновлено)

Лише в Івано-Франківській області немає населених пунктів із радянськими назвами. Загалом в Україні чекають свого перейменування 3 % міст і сіл. На основі даних моніторингу Українського інституту національної пам’яті спеціалісти інформаційно-аналітичного центру “Info-Light” створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають перейменувати до 21 листопада.

Карту можна подивитись також на сайті УІНП. Перелік населених пунктів тут.

Завдяки карті та її зручній навігації кожен може ознайомитись, яке конкретне село чи місто потребує зміни чи повернення історичної назви у певній області чи районі. На неї нанесли 28 міст, 48 містечок, 801 селищ і сіл. Дані будуть оновлюватися.

"Інтерактивна карта забезпечує масштабування, розміщення великих масивів даних з відповідними підписами за якісними характеристиками, постійне оновлення,  функціональну надбудову та точну прив’язку населених пунктів відповідно до їхнього географічного розташування", — пояснює Назарій Поліщук, голова інформаційно-аналітичного центру "Info-Light".

Області на карті позначені різними кольорами, в залежності від густини населених пунктів, що треба перейменувати. Найбільше таких у Донецькій (10 міст, 11 містечок, 16 селищ, 62 сіл), Дніпропетровській (3 міста, 3 містечок, 7 селищ, 71 сіл) та Харківській областях  (2 містечок, 25 селищ, 70 сіл), від 75 - 100 міст і сіл. Найменше - у Західній Україні, від 1 - 10.

Відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" в Україні також перейменують два обласні центри: Кіровоград і Дніпропетровськ.

Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Дніпропетровськ названо на честь одного з вищих керівників Радянської України Григорія Петровського. Назви обох міст несуть у собі символіку комуністичного режиму і, згідно закону, мають бути змінені.

У відповідності з ст. 68 Конституції будь-який закон є обов’язковим для виконання на всій території України усіма громадянами, органами державної влади та місцевого самоврядування. Закон передбачає проведення громадського обговорення лише щодо того, якою має бути нова назва, а не щодо того, чи підлягає зміні назва населеного пункту, яка містить символіку радянського режиму.

Загальний вигляд інтерактивної мапи 

До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Також підлягають зміні найменувань, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.

Рішення громади мають прийняти до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування.

На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.