До конкурсу проектів типового надгробка на похованнях загиблих в АТО запрошують усіх охочих

За понад рік проведення Антитерористичної операції на Донбасі офіційно загинуло більше, ніж 1,7 тисяч українських бійців. З метою увічнення їх пам’яті оголосили конкурс проектів типового надгробка на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО згідно української військової традиції.

"Сьогодні в Україні війна з агресором, щодня в боях з окупантами гинуть українські воїни. Практично в кожному великому місті на цивільному кладовищі з’явився сектор військових поховань. Важливо, аби військові могили вирізнялись серед масиву цивільних поховань.

Це загальносвітова практика: загиблих у боях за Батьківщину ховають та шанують як національних героїв. У США, Польщі, Бельгії, Німеччині чи Туреччині пам'ятники на могилах військових є типовими і підкреслюють повагу держави і громадян до кожного, хто віддав своє життя за рідну країну - чи водій армійського бензовозу, чи командир бригади - пам'ятник однаковий для всіх, бо загинули за одну справу", - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

У відкритому всеукраїнському конкурсі без будь-яких професійних обмежень можуть брати участь приватні особи, авторські колективи, об’єднання скульпторів та архітекторів.

Український інститут національної пам’яті приймає ескізні проекти для участі у конкурсі у визначений відповідним наказом термін за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Конкурс триває до 10 серпня. Деталі та положення про конкурс розміщено на сайті УІНП.

Переможців конкурсу визначатимуть у двох номінаціях: за найкращу ідею ескізу типового надгробка на похованнях загиблих в АТО та найкращу ідею надмогильного напису на ньому. Пізніше найкращі проекти будуть реалізовані.

Організатор конкурсу: Український інститут національної пам’яті.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.