У школах Луцька створять музеї випускників, загиблих в АТО

У школах Луцька планують створити музейні кімнати чи стенди про випускників цих шкіл, які загинули в ході війни на сході України.

Про це йшлося на засіданні виконавчого комітету Луцької міської ради, повідомляє Волинь Post.

Пропозицію створити музейні кімнати подав секретар міськради Сергій Григоренко. На його думку, в тих школах, випускники яких загинули в АТО, треба створити меморіальні куточки про них. Він назвав двох загиблих лучан, які є випускниками школи №3.

Начальник управління освіти міськради Олег Гребенюк додав, що подібне доручення директорам шкіл уже є. У навчальних закладах створюються стенди про загиблих на війні.

Міський голова Микола Романюк наполіг, щоб першого вересня у школах міста були згадані імена лучан, які загинули на Cході України. Крім того, він хоче, щоб загиблі лучани були увіковічнені на Меморіалі.

Як відомо, у серпні 2014 року Міносвіти рекомендувало школам провести 1 вересня уроки мужності.

Інше за темою "АТО"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.