Російський історик: "Росія - спадкоємиця Орди"

Росія є спадкоємицею монголо-татарської Золотої Орди. Про це під час свого виступу перед студентами МДУ в ефірі російського телеканалу "Культура" заявив російський історик, професор, академік історико-філологічного відділення РАН Юрій Пивоваров.

Відеосюжет із фрагментами цього телеефіру опублікував у Facebook журналіст Олександр Пасховер, пише Обоз.

"Багато в чому сучасна Русь, московська, потім петербурзька, радянська і сьогоднішня, є ... спадкоємицею Золотої Орди, хоча і Київської Русі теж", - сказав академік.

Вчений мав на увазі устрій державного апарату, який виключає будь-яку "спробу" демократії.

"Це був неймовірний обсяг влади в однієї людини, - зазначив Пивоваров. - Монгольський тип влади, коли одна людина - все, а решта - ніщо".

За словами академіка, монгольський варіант влади заперечує будь-який договір, будь-яку співпрацю і згоду між двома сторонами. Монгольська влада - це виключно влада насильства", - сказав академік.

За його словами, російські царі охоче перейняли цю модель побудови державного апарату. Пивоваров зазначив, що, незважаючи на звільнення від монголо-татарського ярма, культура Орди пустила глибоке коріння в Московській державі.

"Ставка Орди була перенесена в Кремль", - наприкінці сюжету процитував історик слова філософа Георгія Федотова.

Також: "Донецькі правили, як веліла політична культура Степу"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.