У Криму атакували мечеть "молотовим" і свастикою. ФОТО

У Сімферополі невідомі намагалися підпалити мечеть коктейлями Молотова і обмалювали її неонацистськими символами.

Про це у своєму Facebook написала журналіст кримськотатарського телеканалу АТР Ельвіна Сеїтбуллаєва.

"У Сімферополі в Луговому намагалися підпалити мечеть, - повідомила вона. - Поруч лежали уламки пляшки від пива. Усе це побачив один із кримських татар, який прийшов на ранковий намаз".

 

Нападники також намалювали свастику на огорожі поблизу мечеті.

Прес-секретар Муфтіята Криму Ніяра Джанбазова повідомила Укрінформу, що внаслідок підпалу пошкоджені два пластикові вікна.

Крім того, вандали нанесли на розташовану поруч капітальну огорожу фашистську свастику, "незрозумілий напис латинкою" і дату "13.06.14".

 "Незрозумілий напис латинкою" є неонацистською абревіатурою National Socialism / White Power

За її словами Джанабазової, дії палія зафіксувала відеокамера.

На думку імама мечеті Мухаммеда Ісламова, замах на такі святі людські цінності, як мечеті, церкви, кладовища - це блюзнірство і підлість. "Я думаю, що це не просто хуліганський вчинок, а спроба спровокувати міжнаціональний і міжконфесійний конфлікт у Криму", - сказав він.

Співробітники Сімферопольського РВВС, що виїхали на місце події, не коментують ситуацію.

Сімферопольська мечеть "Кукурча джамі" була збудована 1750 року і відреставрована кримськими татарами в серпні 1998 року.

У 2004 році вона вже була пошкоджена вандалами, а наприкінці травня 2014 року невідомі зняли з неї камеру зовнішнього відеоспостереження.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.