У Києві показують портрет Шевченка, який побував у космосі

У Києві почалися святкові заходи, присвячені Дню Космонавтики, Дню працівників ракетно-космічної галузі України та 80-ій річниці з дня народження Юрія Гагаріна.

Про це повідомляє прес-служба Київського планетарію ATMASFERA 360.

Час і місце: з 8 по 13 квітня 2014 року в Київському планетарії (вул. Велика Васильківська, 57/3), метро "Олімпійська".

Наразі відбулася презентація портрету Тараса Шевченка, який побував на орбіті Землі під час польоту Леоніда Каденюка в 1997 році.

Можна переглянути експонати з приватної колекції, присвяченої Юрію Гагаріну (атрибутика, сувенірна продукція того часу, автограф, листівки тощо).

9 квітня об 11:30 - презентація проекту "Український студентський мікросупутник".

12 та 13 квітня відбудуться спеціальні покази "унікальних сферичних фільмів" про космос: "Космонавт" та "Розквіт космічної ери".

Ініціатор акції: Українського молодіжне аерокосмічне об’єднання "Сузір’я".

Сферичний кінотеатр і цифровий планетарій ATMASFERA 360, створений на базі Київського Планетарію - один з найбільших і найсучасніших планетаріїв-кінотеатрів у Європі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Космонавтика"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.