У Миколаєві облили фарбою пам'ятник Чорноволу. ФОТО

У Миколаєві невідомі вандали осквернили пам'ятник В'ячеславу Чорноволу, розташований на перетині вулиць Велика Морська та Нікольська.

Про це повідомляють "НикВести".

Пам'ятник одному із засновників Народного руху України облили червоною, синьою і білою фарбою - тими ж кольорами, які представлені на прапорі Російської Федерації, зазначає видання.

 

Представники НРУ оперативно виїхали на місце і повернули монументові нормальний вигляд.

Наразі біля пам'ятника працюють міліціонери.

 

Також сьогодні у Миколаєві був осквернений пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, на якому з'явився напис "Фашисти".

Як відомо, у квітні 2014 року в Донецьку невідомі розмалювали пам'ятник Йосипу Кобзону в синьо-жовтий колір.

У березні 2014 року проросійські мітингувальники обписали пам'ятник Тарасу Шевченку в Донецьку нецензурщиною.

Дивіться також інші матеріали за темою "Вандалізм"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.