На мерії чеського міста вивісили Путіна в образі Гітлера-Сталіна. ФОТО

На фасаді будинку мерії північно-чеського міста Ліберець встановлено великий кольоровий плакат із зображенням Володимира Путіна, на якому російський президент зображений у збірному образі диктаторів Сталіна і Гітлера.

Путін представлений у весь зріст, на кителі в нього нацистські й радянські військові відзнаки, повідомляє Радіо Свобода.

Великий плакат виник з ініціативи громадського об’єднання Dekomunizace.cz, на будинку мерії плакат був встановлений за згоди мерії міста Ліберець. Про це місто повідомило на своєму сайті.

"На мою думку, це не політичний акт, але повністю людський. Ми тим висловлюємо свою підтримку українському народові, він нині переживає нелегкі дні", – заявила мер міста Ліберець Мартіна Розенберґова.

 

Плакат має сприяти розгортанню дискусії про майбутнє Європи і участі чехів у ній, вважає мер міста. Вона також подякувала всім жителям міста за підтримку акції.

 

Плакат із зображенням Путіна встановлений на фасаді мерії не випадково. Неподалік розташований пам’ятник жертвам радянської окупації Чехословаччини у серпні 1968 року.

 21 серпня 1968 року. Танк у радянсько-польській колоні, яка щойно увійшла на територію Чехословаччини, руйнує колонаду на ратушній площі міста Ліберець. Гине 9 людей

Таким чином місто Ліберець, як зазначено на сайті міста, "застерігає від зростання російської диктатури в напрямку Європи".

Дивіться також:

Вторгнення радянських військ 1968 року. ФОТО

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок Чехословаччини. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

1989: фінал оксамитової революції в Чехословаччині. ВІДЕО

Чехи відмовилися від Пушкіна і вшанували Рейгана

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.