Спецпроект

Музейники і Самооборона беруть під захист культурну спадщину

Працівники українських музеїв та громадянські активісти створили національну секцію міжнародної організації Blue Shield ("Блакитний щит"), яка захищає культурні пам'ятки та цінності.

Про це повідомляється на сторінці Facebook Українського національного комітету Блакитного щита.

Наразі організація "Blue Shield Ukraine" спільно з Самообороною Майдану взяли під охорону кілька десятків київських музеїв.

Пізніше до охорони долучили також і державні бібліотеки.

До акції з охорони культурної спадщини закликають долучатися ті бібліотеки та музеї, які ще не приєдналися до національного комітету Блакитного щита.

 У багатьох європейських країнах Блакитним щитом позначаються культурні об'єкти, занесені в реєстр пам'яток національного значення

Активісти просять негайно повідомляти про випадки пошкодження або руйнації музеїв, пам'яток культури, архітектури, мародерства, вивезення цінностей в Києві для оперативного реагування Блакитного щита та Самооборони Майдану - на ФБ-сторінку або на гарячу лінію Самооборони: 097 820 68 63.

Наголошується на тому, щоб інформація була перевіреною.

Однією з причин створення національного комітету Блакитного щита називають погром у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.