Спецпроект

Державний музей збирає речі для допомоги Внутрішнім військам

Центральний музей Тавриди (Сімферополь) організував акцію зі збору теплих речей і продуктів для солдатів строкової служби кримських підрозділів внутрішніх військ, що знаходяться в Києві.

Про це повідомляється на Facebook музею.

"Всі зібрані речі, продукти і засоби були передані прес-центру Внутрішніх військ, офіцери якого діяли злагоджено і оперативно, - повідомляють музейники. - Звіт про кількість зібраного публікується в додатку".

 

"Окреме спасибі - журналістам Олександру Чаленко (Київ) і Катерині Козир (Сімферополь), які дала поштовх нашим діям, - ідеться в заяві. - Нагадуємо, що акція носила гуманітарний та суспільний характер, представляючи собою в чистому вигляді громадянську ініціативу".

Як відомо, у 2013 році директор Центрального музею Тавриди (найбільшого краєзнавчого музею Криму) Андрій Мальгін назвав російських козаків, які співпрацювали з нацистами, кримськотатарськими добровольцями.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.