У Криму нацистських посіпак із Росії представили як татар. ФОТО

У книзі кримського історика Андрія Мальгіна "Партизанський рух Криму і "татарське питання" міститься груба помилка. Вчений представив російських козаків, які перейшли на бік окупантів, кримськотатарськими добровольцями.

Про це повідомляють 15minut.

Невідповідність виявив ветеран кримськотатарського національного руху Мурат Воєнний. Він продемонстрував копії сторінок із двох різних видань, у яких розміщена одна і та ж фотоілюстрація. Однак підписи під цим фото y книгах відрізняються.

У роботі директора Центрального музею Тавриди [головний краєзнавчий музей Криму - ІП] Мальгіна стверджується: "Нагородження добровольців, які відзначилися. Крим, 1942".

 Скан із книги Мальгіна

Однак у книзі російського історика Сєрґєя Дробязка "Під прапорами ворога. Антирадянські формування у складі німецьких збройних сил", виданій у Москві в 2004 році, підпис під цим же фото інший - "Нагородження козаків кавалерійського полку "Платов".

Скан із книги Дробязка

Андрій Мальгін заявив, що його підпис під фотографією відповідає дійсності. "Помилка, найімовірніше, закралася до книги Дробязка", -  запевнив кримський історик.

Проте російський учений переконаний, що на фото зображено момент нагородження бійця козачого полку імені Платова, який німці сформували на Кавказі влітку 1942 року. Більшість особового складу цього військового формування становили кубанські, терські і донські козаки.

"У тому, що це саме "Платов", сумнівів бути не може! - наголосив Дробязко в коментарі кримському виданню. - На військовослужбовцях полку характерні відзнаки - білі й червоні погони. Тільки в тих, хто служив у полку імені Платова, були такі" .

Кримські журналісти розшукали скан німецького пропагандистського журналу "Signal" за червень 1943 року, в якому вперше була розміщена дана фотографія.

 

У підписі під фото двома мовами - італійською та німецькою - йдеться про нагородження саме козаків полку імені Платова.

 "Добровольці Російської визвольної армії, з козацького полку "Платон"..." :)

У роботі кримського історика неточно зазначена і дата зйомки - вказано 1942-ий рік, а журнал вийшов лише в 1943-му.

Помилку в підписи під фото у книзі Мальгін можна було б списати на банальну неточність, якби не текст, який оточує дану ілюстрацію, наголошують журналісти. Якраз на цій сторінці автор пише про " масовий характер кримськотатарського колабораціонізму " .

У цьому контексті, на думку Мурата Воєнного, дана ілюстрація із відповідним підписом дозволяє говорити про підтасовування фактів.

Ветеран переконаний, що в Криму йде цілеспрямована робота з дискредитації кримських татар із метою виправдати сталінську депортацію 1944 року.

 Портрет двічі героя СРСР Амет-хан Султана в центрі Сімферополя. Провокатори, які намалювали свастику, зображають радянського пілота "фашистом" - тільки за те, що він кримський татарин. Фото: comments.ua

"Очорнення народу поставили на "наукову основу" , і при цьому деякі історики не гребують відвертими фальсифікаціями", - підкреслив Воєнний.

Як відомо, у червні 2013 року у Криму за бюджетні кошти випустили посібник для шкіл, де стверджувалося, що під час Другої світової кримські татари "поголовно перейшли на бік ворога".

У травні 2013 року генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ. За два тижні Андрєєва змінили на іншого генконсула.

У квітні 2013 року у школах Донбасу спробували розповсюджувати посібник, у якому на вигаданих прикладах розповідалося про нібито історичну ворожнечу "шахтарів" і "хохлів".

Дивіться також: "Російські козаки на службі німецьких нацистів"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.