Помер японець, який 29 років воював у джунглях після 1945-го. ФОТО

B Токіо помер колишній молодший лейтенант імператорської армії Японії Хіроо Онода, який відмовився повірити в закінчення Другої світової війни i ще 29 років партизанив у джунглях на філіппінському острові Лубанг.

Ветеран помер у віці 91 рік, повідомляє BBC.

Коли Друга світова на Тихому океані наближалася до кінця і американські війська просувалися на північ, лейтенант Онода опинився в оточенні на острові Лубанг.

Незважаючи на капітуляцію армії, молодий офіцер залишився вірний присязі і три десятиліття відмовлявся здатися в полон.

Молодший лейтенант Імператора Хіроо Онода

"Кожен японський солдат був готовий померти, але я був офіцером розвідки і мав наказ вести партизанську війну за всяку ціну, - зізнався Онода в інтерв'ю каналу ABC у 2010 році. - Якби я не зміг виконати цей наказ, мені було б дуже соромно".

 Американські війська в бою проти японців на Філіппінах

Наприкінці війни в підпорядкуванні Оноди залишалося троє солдатів. Один із них здався в 1950-му, двоє загинули (в 1954-му та 1972-му) в сутичках з поліцією та місцевим людом, проти якого загін Оноди періодично проводив рейди.

Самому Оноді багато разів пропонували здатися, але він категорично відмовлявся скласти зброю.

У 1974 році офіцера знайшов у джунглях японський мандрівник. Пізніше Онода зізнався, що вважав відправлених до нього японських парламентарів провокаторами, а листівки з пропозицією вийти з джунглів - ворожою агітацією.

Лейтенант Онода іде здаватися в полон. 1974 рік, Філіппіни

"Листівки містили багато помилок, і я був упевнений, що їх розкидають американці", - заявив він.

Після цього колишній командир Оноди, якого влада попросили вилетіти на Філіппіни, особисто зустрівся з лейтенантом і віддав офіцеру наказ скласти зброю.

У 1974 році Онода в зношеній військовій формі, відсалютувавши японському прапору, передав свій бойовий меч президенту Філіппін. Також він здав гвинтівку "Арісака" у справному стані, 500 патронів та кілька гранат.

Онода віддає офіцерський меч президентові Філіппін

Влада Філіппін помилувала його - попри невдоволення жителів Лубанга, проти яких Онода вів справжню партизанську війну, знищуючи майно і убивши в сутичках 30 осіб. Пізніше Онода пожертвує школі в Лубангу $10 тисяч.

На батьківщині його зустріли як справжнього героя.

Після повернення додому колишній офіцер вирушив до Бразилії, де вирощував худобу на ранчо, а потім повернувся до Японії, влаштувавши курси з виживання в екстремальних умовах.

 Хіроо Онода з уласним портретом

Хоча багато японських солдатів одразу по закінченні війни відмовлялися виходити з джунглів, не вірячи в капітуляцію імператора, саме Онода вів бойові дії найдовше.

Дивіться також:

1960 рік. Останній бій повстанців УПА. Як це було

Помер легендарний "майор Вихор" - Євген Березняк

Померла жінка-символ Громадянської війни в Іспанії

Померла останній ветеран Першої світової війни

Помер останній свідок життя Гітлера

Інші матеріали у темі "Memoriam"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.