Помер японець, який 29 років воював у джунглях після 1945-го. ФОТО

B Токіо помер колишній молодший лейтенант імператорської армії Японії Хіроо Онода, який відмовився повірити в закінчення Другої світової війни i ще 29 років партизанив у джунглях на філіппінському острові Лубанг.

Ветеран помер у віці 91 рік, повідомляє BBC.

Коли Друга світова на Тихому океані наближалася до кінця і американські війська просувалися на північ, лейтенант Онода опинився в оточенні на острові Лубанг.

Незважаючи на капітуляцію армії, молодий офіцер залишився вірний присязі і три десятиліття відмовлявся здатися в полон.

Молодший лейтенант Імператора Хіроо Онода

"Кожен японський солдат був готовий померти, але я був офіцером розвідки і мав наказ вести партизанську війну за всяку ціну, - зізнався Онода в інтерв'ю каналу ABC у 2010 році. - Якби я не зміг виконати цей наказ, мені було б дуже соромно".

 Американські війська в бою проти японців на Філіппінах

Наприкінці війни в підпорядкуванні Оноди залишалося троє солдатів. Один із них здався в 1950-му, двоє загинули (в 1954-му та 1972-му) в сутичках з поліцією та місцевим людом, проти якого загін Оноди періодично проводив рейди.

Самому Оноді багато разів пропонували здатися, але він категорично відмовлявся скласти зброю.

У 1974 році офіцера знайшов у джунглях японський мандрівник. Пізніше Онода зізнався, що вважав відправлених до нього японських парламентарів провокаторами, а листівки з пропозицією вийти з джунглів - ворожою агітацією.

Лейтенант Онода іде здаватися в полон. 1974 рік, Філіппіни

"Листівки містили багато помилок, і я був упевнений, що їх розкидають американці", - заявив він.

Після цього колишній командир Оноди, якого влада попросили вилетіти на Філіппіни, особисто зустрівся з лейтенантом і віддав офіцеру наказ скласти зброю.

У 1974 році Онода в зношеній військовій формі, відсалютувавши японському прапору, передав свій бойовий меч президенту Філіппін. Також він здав гвинтівку "Арісака" у справному стані, 500 патронів та кілька гранат.

Онода віддає офіцерський меч президентові Філіппін

Влада Філіппін помилувала його - попри невдоволення жителів Лубанга, проти яких Онода вів справжню партизанську війну, знищуючи майно і убивши в сутичках 30 осіб. Пізніше Онода пожертвує школі в Лубангу $10 тисяч.

На батьківщині його зустріли як справжнього героя.

Після повернення додому колишній офіцер вирушив до Бразилії, де вирощував худобу на ранчо, а потім повернувся до Японії, влаштувавши курси з виживання в екстремальних умовах.

 Хіроо Онода з уласним портретом

Хоча багато японських солдатів одразу по закінченні війни відмовлялися виходити з джунглів, не вірячи в капітуляцію імператора, саме Онода вів бойові дії найдовше.

Дивіться також:

1960 рік. Останній бій повстанців УПА. Як це було

Помер легендарний "майор Вихор" - Євген Березняк

Померла жінка-символ Громадянської війни в Іспанії

Померла останній ветеран Першої світової війни

Помер останній свідок життя Гітлера

Інші матеріали у темі "Memoriam"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.