Фаріон визнала, що була в Компартії. АУДІО

Член партії "ВО Свобода" Ірина Фаріон підтвердила, що в 1988 році вступила в Комуністичну партію Радянського Союзу.

Про це Фаріон заявила у коментарі радіо Львівська Хвиля.

"У 1988 році, винятково з мотивів наукового кар'єрного зростання я вступила у це лайно, - зазначила членкиня "Свободи". - А вже у 1989-му, відразу за рік, я із цього лайна вийшла. І не тільки вийшла з цього лайна, але й узагалі звільнилася з університету".

За словами Фаріон, вона пішла з вишу, оскільки усвідомлювала, що "через цю помилку ані аспірантури, ані наукової діяльності не буде".

Людей, які цікавляться подібними минулими речами, Фаріон назвала "гієнами", тому що вони, мовляв, споживають "реально мертвий матеріал".

Вона також повідомила, що планує подати до суду на свого колишнього викладача, який розповів, нібито вже до вищого навчального закладу Фаріон прийшла членом партії і "стукала через партійну дисципліну".

Цього тижня ЗМІ поширили з посиланням на архівні документи повідомлення, що Фаріон була членом КПРС. Досі "свободівка" заперечувала цей факт.

Дивіться також інші матеріали за темою "Партія "Свобода"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.