"Свобода" пропонує не святкувати, а сумувати за загиблими

Партія "ВО "Свобода" закликає оголосити 6 листопада Днем скорботи за українцями, які загинули під час форсування Дніпра.

Про це повідомляє прес-служба партії, називаючи битву за Дніпро "однією з найтрагічніших сторінок української історії періоду Другої світової війни".

"За різними оцінками істориків, під час форсування Дніпра 1943 року загинуло від 417 тис. до 1 млн українців на противагу 55 тисячам загиблих німців [англомовна Вікіпедія говорить про 280-380 тисяч убитих червоноармійців (включно з союзними чехословаками) і близько 400 тисяч убитих німців і румунів - ІП]", йдеться у заяві партії.

"Свобода" закликає цього дня оголосити жалобу за загиблими українцями, "як того вимагають християнські традиції".

За словами прес-служби, влада намагається популяризувати цю трагічну дату, перетворюючи її на гучне "святкування 70-ї річниці визволення Києва від фашистських загарбників".

"А що, власне, пропонують святкувати киянам намісники режиму? - ідеться в заяві. - Факт загибелі сотень тисяч українців, яких неозброєними кремлівське командування в особі Жукова і Ватутіна кинуло в холодну дніпровську воду?".

Битва за Дніпро - ряд пов'язаних військових операцій військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року.

Київська наступальна операція, яка тривала з 3-го до 13 листопада - одна зі складових битви.

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

У Києві - "гіперреалістична" виставка про звільнення міста. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.