"СВОБОДА" ХОЧЕ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЖОВТНЕВИЙ У ПАЛАЦ СВОБОДИ

На загальних зборах штабу Жовтневого палацу, де розміщуються активісти Євромайдану, ухвалено рішення перейменувати споруду в Палац Свободи.

Про це повідомляють Коментарі.

На зборах учасники пропонували близько десяти різних назв.

"Серед варіантів були: "Палац грудневого повстання", "Фортеця народної влади", "Народна фортеця", "Палац соборності", "Палац державності" та багато інших", - зазначив комендант споруди, народний депутат Руслан Зелик (партія "ВО "Свобода").

За словами коменданта, перейменування будівлі – символ народної непокори, повстання, волелюбства і прагнення справедливости.

За повідомленням партійної прес-служби, планується лобіювати питання офіційного перейменування будівлі. Зараз палац офіційно називається "Міжнародний центр культури та мистецтв".

Колишній Жовтневий палац на вулицi Інститутській у Києві збудовано архітектором Вікентієм Беретті в 1842 році. До 1917 році в будівлі розміщувався Інститут шляхетних дівчат, який дав ім'я вулиці.

Інститут шляхетних дівчат (угорі) на початку XX cторіччя

У 1920-30-х роках у палаці розташовувалися ЧК та НКВД. Підвали споруди були місцем тортур і масових розстрілів. Звідси відправляли на страти і вивозили трупи розстріляних для поховання у Биківнянський ліс.

Під час Другої світової війни палац зазнав значних пошкоджень. Будинок відбудували у 1950-х як місце для проведення культурних заходів. Тоді ж він отримав назву Жовтневий палац.

У 1990-х роках Жовтневий палац було офіційно перейменовано в Міжнародний центр культури і мистецтв.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.