У ВІДНІ ХОЧУТЬ ЗНЕСТИ ПАМ'ЯТНИК ФРАНКУ. Фото

Австрійський тижневик Profil надрукував статтю під назвою "Жиди, кровопивці", у якій Івана Франка названо антисемітом.

У публікації також ставиться під сумнів доцільність подальшого збереження пам`ятника "антисеміту" Франку, який встановлено у центрі Відня, повідомляє Zaxid.net.

Слова, винесені в заголовок статті - "Жиди, кровопивці"  ("Juden, Blutsauger") - автор приписує Іванові Франку.

Загалом у тексті журналу подано кілька безсистемно вирваних з контексту цитат з творів письменника, де міститься характеристика галицьких євреїв, зазначає сайт. Сам письменник названий у статті "радикальним націоналістом і палким антисемітом".

 

Публікація цієї статті співпала з науковою конференцію у Віденському університеті, яка має відбутися 24-25 жовтня.

Ця конференція присвячена з`ясуванню того, наскільки Івана Франка можна вважати антисемітом і чи заслуговує він на вшанування в Австрії. На ній навіть підніматиметься питання доцільності існування на фасаді Університету пам’ятної таблиці І.Франкові і погруддя українського письменника у центрі міста.

Спровокував дискусію виходець з Одеси Еміль Лянґерманн, який у 1970 році з родиною перебрався до Австрії. Саме він переклав німецькою і подав до магістрату Відня "антисемітські" цитати з Франкових творів.

Погруддя Івана Франка роботи львівського скульптора Любомира Яремчука встановлено в 1999 році в центрі Відня на вулиці Постґассе, поблизу церкви Святої Великомучениці Варвари.  Проект пам'ятника створили львівські архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.

Письменник Любко Дереш поруч із погруддям Івана Франка під час Фестивалю української літератури в Австрії. Жовтень 2013 року. Фото: Микола КРАВЧЕНКО

Пам`ятну дошку Іванові Франку на фасаді Віденського університету встановлено у 1993 році.

Як відомо, у 2011 році офіційний сайт УЄФА назвав Франка одним із найвідоміших мешканців Львова - сайт охарактеризував класика української літератури як "письменника, соціалістичного активіста і перекладача".

У серпні 2013 році у Польщі були ініціативи зі знищення місцевих пам'ятників загиблим солдатам УПА.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.