У ВІДНІ ХОЧУТЬ ЗНЕСТИ ПАМ'ЯТНИК ФРАНКУ. Фото

Австрійський тижневик Profil надрукував статтю під назвою "Жиди, кровопивці", у якій Івана Франка названо антисемітом.

У публікації також ставиться під сумнів доцільність подальшого збереження пам`ятника "антисеміту" Франку, який встановлено у центрі Відня, повідомляє Zaxid.net.

Слова, винесені в заголовок статті - "Жиди, кровопивці"  ("Juden, Blutsauger") - автор приписує Іванові Франку.

Загалом у тексті журналу подано кілька безсистемно вирваних з контексту цитат з творів письменника, де міститься характеристика галицьких євреїв, зазначає сайт. Сам письменник названий у статті "радикальним націоналістом і палким антисемітом".

 

Публікація цієї статті співпала з науковою конференцію у Віденському університеті, яка має відбутися 24-25 жовтня.

Ця конференція присвячена з`ясуванню того, наскільки Івана Франка можна вважати антисемітом і чи заслуговує він на вшанування в Австрії. На ній навіть підніматиметься питання доцільності існування на фасаді Університету пам’ятної таблиці І.Франкові і погруддя українського письменника у центрі міста.

Спровокував дискусію виходець з Одеси Еміль Лянґерманн, який у 1970 році з родиною перебрався до Австрії. Саме він переклав німецькою і подав до магістрату Відня "антисемітські" цитати з Франкових творів.

Погруддя Івана Франка роботи львівського скульптора Любомира Яремчука встановлено в 1999 році в центрі Відня на вулиці Постґассе, поблизу церкви Святої Великомучениці Варвари.  Проект пам'ятника створили львівські архітектори Василь Каменщик та Володимир Турецький.

Письменник Любко Дереш поруч із погруддям Івана Франка під час Фестивалю української літератури в Австрії. Жовтень 2013 року. Фото: Микола КРАВЧЕНКО

Пам`ятну дошку Іванові Франку на фасаді Віденського університету встановлено у 1993 році.

Як відомо, у 2011 році офіційний сайт УЄФА назвав Франка одним із найвідоміших мешканців Львова - сайт охарактеризував класика української літератури як "письменника, соціалістичного активіста і перекладача".

У серпні 2013 році у Польщі були ініціативи зі знищення місцевих пам'ятників загиблим солдатам УПА.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.