У Грузії поставили ще одного Сталіна. І одразу ж облили фарбою. ФОТО

Прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі пообіцяв, що влада розберуться з ситуацією, пов'язаною з установкою пам'ятника керівникові СРСР у 1924-1954 рр. Йосипу Сталіну (Джугашвілі) в місті Телаві.

Пам'ятник радянському вождю був встановлений 1 вересня біля меморіалу героям Другої світової війни в Телаві при організації Спілки ветеранів та міжнародної організації "Сталініст".

У той же день, пізно ввечері, невідомі на знак протесту облили його червоною фарбою, повідомляє News Georgia.

"Я дуже педантично, обережно, але негативно - ясна річ, негативно - оцінюю діяльність Сталіна, - заявив Інванішвілі. - Це моє ставлення до цієї особистості. Що стосується пам'ятника, ми це з'ясуємо і відповідним чином відреагуємо", - заявив Іванішвілі.

Фігура Сталіна, додана до пам'ятника героям Другої світової в Телаві

Раніше голова сакребуло (міськрада) Телаві Димітрій Бочорідзе заявив, що міськрада не давала дозволу на встановлення пам'ятника.

 Пам'ятник через кілька годин біля встановлення. Фото:

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір властей грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, знесений у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

За даними соціологічних опитувань, 74% громадян України вважають Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставляться 22% українців.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.