Спецпроект

В Алмати відкриється "Парк скульптури"

Державний музей мистецтв Казахстану (ГМД РК) ім. А. Кастеєва запускає проект по створенню "Парку скульптури - музею під відкритим небом".

Про це пише news.mail.ru.

До презентації парку підготовлено понад 25 скультурних композицій, що належать авторству провідних казахських скульпторів, серед яких В. Рахманов, П. Шорохов, Е. Казарян, Ш. Толеш, А. Есдаулетов та інші. Надалі експозиція павільйону буде регулярно поповнюватися.

"Парк скульптури" ГМІ РК  не має аналогів у виставковій практиці. Це музей під відкритим небом, унікальний арт-майданчик, який в подальшому планує розширюватися і стати професійною платформою для проведення тематичних свят, мистецьких фестивалів, творчих вечорів, майстер-класів та інших заходів культурного характеру.

Проект сприятиме перевтілення музею в традиційне місце міського дозвілля.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.