У Казахстані через коронавірус скасували парад до Дня Перемоги

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відмінив військовий парад в Нур-Султані, присвячений 75-річчю Перемоги над нацизмом через ситуацію з поширенням коронавірусу.

Про це повідомляє видання "Слово і Діло" із посиланням на повідомлення прессекретаря голови держави Берика Уалі в Facebook.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв

Він уточнив, що крім параду 9 травня Токаєв також розпорядився скасувати в Казахстані заходи, присвячені святкуванню Науриза (у східних тюркських народів настання Нового року за сонячним календарем).

"В рамках заходів щодо недопущення поширення коронавірусу президент Касим-Жомарт Токаєв прийняв рішення відмінити публічні заходи зі святкування Науриза, а також військовий парад в столиці Казахстану, присвячений 75-річчю Перемоги.

Голова держави також доручив перенести заплановані раніше міжнародні форуми", - йдеться в повідомленні.


Відзначимо, на сьогоднішній день випадків захворювання COVID-19 в Казахстані не виявлено, однак коронавірус підтвердили у громадянина Казахстану, який знаходиться в Південній Кореї.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.