За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

Шевченківський районний суд Києва в особі судді Слободенюка визнав винними громадян, які руйнували пам’ятник керівнику партії більшовиків (Російська імперія) і лідеру більшовицької революції 1917 року Володимиру Леніну на бульварі Шевченка у Києві.

Про це повідомляє УП із посиланням на прес-службу партії "Свобода".

Миколі Коханівському присуджено 3 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки, голові Дубровицької районної організації ВО "Свобода" (Рівненщина) Олександрові Задорожному,  Андрієві Тарасенку, Богданові Франту та Іванові Срібному – по 2 роки обмеження волі з відтермінуванням 2 роки.  

Націоналісти оскаржуватимуть вирок в апеляційному суді.

Як відомо, у ніч на 30 червня 2009 року п'ятеро активістів організацій "Конгрес українських націоналістів" і "Тризуб" ім. Степана Бандери відбили ніс і кисть лівої руки в пам'ятника Леніну.

Щодо них порушили кримінальну справу, звинувативши в хуліганстві й пошкодженні монумента національного значення.

Однак 30 жовтня Шевченківський районний суд Києва зняв друге обвинувачення, оскільки в матеріалах справи не знайшлося документів, що підтверджують національний статус пам'ятника, але обвинувачення в хуліганстві залишив у силі.

З 2011 року активісти Компартії охороняють пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка в Києві.

Хроніку руйнування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.