У Києві - чергова лекція про середньовічну Волинь

Археолог Лариса Іванівна Виногродська проведе лекцію на тему "Укріплення та замки Волині литовського періоду за історико-археологічними даними".

У ході лекції буде розглянуто фортифікаційне мистецтво Рівненського Полісся.

Зокрема, учасники ознайомляться з давньоруськими городищами золотоординського часу, дізнаються як використовувалися ці укріплення і як будувалися нові фортифікаційні споруди в період Великого князівства Литовського й Руського (XIII-XIV ст.).

Під час заходу будуть також показані фото з археологічних досліджень замків та городищ у Луцьку, Любомилі, Холмі, Дрогобичі, Старокостянтинові, а також в селищах Губків, Вижва та ін.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Лариса Іванівна Виногродська - старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії.

Дійсний член ІКОМОС (Міжнародної ради по збереженню пам’ятників та визначних пам’яток). Закінчила Київський державний художній інститут (факультет теорії та історії мистецтва).

Дивіться також інші матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.