У Києві - чергова лекція про середньовічну Волинь

Археолог Лариса Іванівна Виногродська проведе лекцію на тему "Укріплення та замки Волині литовського періоду за історико-археологічними даними".

У ході лекції буде розглянуто фортифікаційне мистецтво Рівненського Полісся.

Зокрема, учасники ознайомляться з давньоруськими городищами золотоординського часу, дізнаються як використовувалися ці укріплення і як будувалися нові фортифікаційні споруди в період Великого князівства Литовського й Руського (XIII-XIV ст.).

Під час заходу будуть також показані фото з археологічних досліджень замків та городищ у Луцьку, Любомилі, Холмі, Дрогобичі, Старокостянтинові, а також в селищах Губків, Вижва та ін.

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Лариса Іванівна Виногродська - старший науковий співробітник Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України; кандидат історичних наук, доцент Києво-Могилянської академії.

Дійсний член ІКОМОС (Міжнародної ради по збереженню пам’ятників та визначних пам’яток). Закінчила Київський державний художній інститут (факультет теорії та історії мистецтва).

Дивіться також інші матеріали за темою "Велике князівство Литовське"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.