У Києві розкажуть про економіку ранньомодерної Волині

Центр дослідження і відродження Волині представляє чергову лекцію - цього разу на тему "Економічний розвиток Волинського воєводства за ранньомодерної доби".

Кандидат історичних наук Владислав Берковський розгляне питання зовнішньої та внутрішньої торгівлі Волинського воєводства, встановлення та зміни основних торговельних напрямків, асортименту товарів, правових умов ведення торговельної діяльності, соціальної структури купецького стану тощо.

Слід зазначити, що до сьогодення у історіографії, особливо польській, вважається, що Волинь у XV – XVI ст. була відсталим сировинним придатком, який визначався низьким рівнем розвитку торгівлі, незначною роллю у зовнішній торгівлі як Великого князівства Литовського, так пізніше і Речі Посполитої.

Пропонована лекція дозволяє спростувати ці та інші міфи й уявлення про торговельний розвиток Волинської землі.

 

Буде розглянуто наступні питання:

а) економіка Правобережної України в умовах загальноєвропейських економічних криз XV – XVI ст.
б) система організації торгівлі на Волині: ярмарки, торги, контракти та кредит;
в) зовнішня та внутрішня торгівля Волині: класифікація та структура;
г) купецтво Волині: від єврейської справи до шляхетської монополії.

Час і місце: 26 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.