З львівської Цитаделі хочуть зробити меморіал жертвам нацистів

Народні депутати від Львівщини пропонують створити меморіальний комплекс "Цитадель", присвячений жертвам Львівського єврейського гетто, концентраційного табору "Шталаг-328" та розстріляним професорам львівських вишів.

Меморіал пропонують встановити на території колишнього концтабору "Шталаг-328" (на Цитаделі). Кошти на це рекомендують передбачити у бюджеті 2014 року, повідомляє Zaxid.net.

Відповідну постанову подали нардепи з Львівщини Олег Канівець, Степан Кубів, Ігор Васюник, Михайло Хміль та Василь Пазиняк. 5 червня проект затвердив комітет ВР з питань культури і духовності, рекомендуючи Раді прийняти його у першому читанні і в цілому.

У проекті передбачено, що МЗС має поповнити архіви України копіями всіх наявних у німецьких архівах документів, що стосуються цих злочинів.

Як відомо, у концтаборі "Шталаг-328", що діяв на території львівської Цитаделі в 1941-1944 роках, було знищено понад 140 тисяч людей.

У липня 2011 року на Вулецьких пагорбах у Львові відкрили пам’ятник професорам, яких розстріляли тут у 1941-му.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.