На Вінничині сплюндровано єврейське кладовище

У селі Джурин (Шаргородський район Вінницької області) троє місцевих молодиків заради розваги розбили 66 могил на старому єврейському кладовищі.

Про це повідомляє "Обком" із посиланням на відділ зв'язків з громадськістю УМВС у Вінницькій області.

Про подію міліції повідомили представники місцевої єврейської громади. Правоохоронці зафіксували повалення і розбиті пам'ятники і взялися за пошуки вандалів.

За деякий час міліціонери встановили винуватців погрому на цвинтарі. Під підозру потрапили троє місцевих жителів, найстаршому з яких 18 років, двоє інших - 14-річні восьмикласники. Вони зізналися, що проходячи через кладовище, вирішили випробувати на міцність могильні плити.

Слідчим відділом міліції розпочато кримінальне провадження за ст.297 КК України (наруга над могилою). За такий злочин передбачено покарання від штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі строком на 3 роки.

Як відомо, у червні 2012 року в Рівному кілька місцевих молодиків, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сплюндрували меморіал жертвам Голокосту.

У червні 2011 року на Хмельниччині місцеві школярі організували прибирання закинутого єврейського кладовища.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.