У Львові доплачуватимуть ветеранам дивізії "Галичина"

Сесія Львівської міської ради збільшила щомісячну виплату для ветеранів УПА з 500 до 1 тисячі грн, підтримавши ініціативу мера міста Андрія Садового.

Про це повідомляє Дзеркало Тижня.

"Цих людей залишилося зовсім мало. Вважаємо за честь таким чином відплатити їхню жертву в ім'я Української держави", – зазначив голова фракції "Свободи" у міськраді Маркіян Лопачак.

Окрім цього, за пропозицією свободівця Юрія Наумка, до категорії осіб, яким надаватимуть щомісячну виплату, додано вояків 1-ої Української дивізії Української національної армії (до квітня 1945 року - 14-та гренадерська дивізія військ СС "Галичина").

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року. На сьогодні у Львові щомісячні доплати до пенсій отримують 396 учасників бойових дій УПА і 16 інвалідів війни УПА.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.