На Київщині відкрили пам'ятний знак на честь воїнів УНР. ФОТО

В селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області відбулось урочисте освячення меморіальної дошки, присвяченої Окремому Запорізькому загонові армії Української Народної Республіки.

Про це ІП повідомили у благодійній ініціативі "Героїка".

Саме у Гнатівці в 1918 році розпочалось створення регулярної української армії. Це сталося тоді, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.

Цвинтарна каплиця, 1905 року будови

У Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського було здійснено переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки.

Меморіальна дошка на стіні каплиці

Базальтову таблицю, що розповідає про цю визначну подію в історії нашого війська, встановили на стіні православної каплиці, котра була свідком зародження Окремого Запорізького загону.

 

Згодом бійці загону вели переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних.     

 Клуб військово-історичної реконструкції "1-й Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР"

Попри снігопад та сильний вітер біля старої цвинтарної каплички зібралось чимало людей: духовенство Української Православної Церкви Київського Патріархату, офіцери Збройних Силу України, мешканці Гнатівки та сусідніх населених пунктів.

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 Всі фото: Олена БОКЛІНКА

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".