Спецпроект

Скульптури Пінзеля повернулися з Лувру в Україну. ФОТО

27 дерев'яних скульптур Йоганна Пінзеля, які впродовж листопада-лютого виставлялися у паризькому Луврі, повернули до Львова. І поки у музеї Пінзеля протікатиме дах і шукатимуть гроші на його ремонт, скульптури можна буде подивитися у Львівській галереї мистецтв.

Про це у коментарі Zaxid.NET розповіла генеральний директор Львівської галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька.

За словами гендиректора галереї, зараз скульптури – у Львівській картинній галереї, і проходять процес розмитнення. "Ще не відкривали фургони. Спочатку митники повинні зняти пломби, все перевірити, а тоді на ми дивитимемося на стан збереження творів", – додала вона.

Лариса Разінкова-Возницька розповіла, що із 27 скульптур, які виставлялися у Парижі, дев'ять були з Тернопільської області і п'ять – з Івано-Франківської.

"Візитна картка" Пінзеля - "Жертвоприношення Авраама" з костелу в селі Годовиця, зберігається у Львові. Фото: manastiri-basarabene.over-blog.com

Після розмитнення скульптури розвезуть музеями, а львівські залишаться для огляду у галереї на вул. Стефаника, 3.

"Спочатку треба зробити експозицію, а про відкриття виставки творів Пінзеля буде повідомлено трохи пізніше", – сказала вона у відповідь на запитання, коли львів’яни та гості міста зможуть побачити скульптури Іоана Пінзеля.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у галереї на вул. Стефаника, 3.

Кошти на ремонт даху костелу кларисок, який перебуває у комунальній власності, мають закласти в бюджеті розвитку Львова на 2013 рік.

 Святий Валентин із хлопчиком (скульптура 1750 року) та святий Франциск (1740-ві) із Тернопільського краєзнавчого музею у Луврі. Фото: dw.ua

Виставка робіт Йоганна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Вхід на виставку "Йоганн Ґеорґ Пінзель: бароковий скульптор з України XVIII сторіччя" у Луврі. Фото: Павло СОЛОДЬКО

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району, що на Тернопільщині. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.