Спецпроект

Музей в Кореї стане "центром антиамериканського виховання"

Кім Чен Ин, який побував на будівництві нової будівлі Музею Перемоги у Вітчизняній визвольній війні (Корейська війна 1950-1953 років), заявив, що музей повинен стати "основним центром антиамериканського виховання в КНДР".

Про це пише siteua.org.

У липні минулого року Кім Чен Ин розпорядився провести реконструкцію цього музею у відповідності до вимог ери "сонгун" (пріоритет армії). За його словами, під керівництвом Кім Ір Сена "народ і армія молодої республіки змогли здобути велику перемогу у протиборстві з коаліцією на чолі з американськими імперіалістами і маріонетковим режимом Південної Кореї".

 "Це була перемога ідеології, стратегії, тактики і духу », - підкреслив перший секретар Трудової партії Кореї і перший голова Державного комітету оборони. Лідер оглянув відкриту площадку, де буде встановлено ​​значну скульптурну композицію на честь воїнів Корейської народної армії (КНА), а також виставлені зразки озброєнь.

В експозиції знайшлося місце для розвідувального корабля США "Пуебло". У 1968 році він був захоплений північнокорейськими прикордонниками в територіальних водах республіки недалеко від портового міста Вонсан на східному узбережжі Корейського півострова.

З тих пір корабель був одним з головних символів перемоги над "американським імперіалізмом". Раніше він стояв на якорі на набережній річки Тедонган в Пхеньяні. Гіди демонстрували відвідувачам відеофільм про інцидент із захопленням, показували рубку, нашпиговану шпигунською апаратурою, зачохлені кулемети і ряд документів, що підтверджують "злісні" наміри американців.

В захопленні корабля брало участь декілька північнокорейських катерів, а також авіація. У цьому інциденті загинув один американець, який намагався чинити збройний опір. Спроби здійснити на Пхеньян дипломатичний тиск з метою змусити відпустити моряків і повернути "Пуебло" успіхом не увінчалися. В результаті уряд США був змушений принести офіційні вибачення КНДР і дати письмові гарантії того, що подібні інциденти в майбутньому не повторяться.

Судячи з висловлювань Кім Чен Ина, в КНДР намічаються грандіозні заходи з нагоди 27-го липня, національного свята - 60-ї річниці перемоги у Вітчизняній визвольній війні. У столиці відбудуться військовий парад і наймасовіша в світі художньо-гімнастична вистава "Аріран".

Корейська війна завершилася в 1953 році підписанням угоди про перемир'я. Тому формально КНДР і США залишаються у стані війни.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.