Спецпроект

У Луганську відкрили музей зі скам'янілою бабкою

У Луганську відкритий геологічний музей, в якому зібрано близько 10 000 експонатів. Це зразки руд, мінералів і гірських порід, які збиралися вченими-геологами Національного університету імені Т.Шевченка з 1950 року.

Про це пише Голос України.

Є й унікальні зразки, наприклад, відбиток великої бабки кам'яновугільного періоду. Особливу цінність зібрання геологічних експонатів представляє для вчених з різних країн.

"Мета роботи музею, - пояснив завідувач кафедри географії Національного університету імені Т.Шевченка професор Микола Удовиченко, - збір, обробка та експонування геологічного матеріалу. Також ми проводимо геологічні дослідження, навчальну та загальноосвітню роботу зі студентами, школярами, дорослим населенням".

Перші відвідувачі музею відзначають, що тут "можна здійснити екскурсію в минуле нашої планети, дізнатися про користь каменю в народному господарстві і побачити первозданну красу скарбів, які зберігає земля".

Для Луганського  університету це вже не перший музей. Зокрема, зоологічний Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.