Спецпроект

У Луганську музей універу відзначив ювілей. ФОТО

Музей Луганського національного університету імені Тараса Шевченка зібрав 7000 зоологічних експонатів і відзначив 40-річний ювілей.

Про це пишуть Комментарии: Луганск.

У цьому році музею ЛНУ виповнилося 40 років, однак працівники, студенти та випускники вузу починали збирати унікальний на сьогодні музейний фонд експонатів ще з 1923 року. 

У перші роки свого існування зоологічна колекція музею розміщувалась у двох шафах навчальної аудиторії Кабінету зоології. У часи, коли Луганський (Ворошиловградський) педагогічний інститут мав тільки один навчальний корпус, нечисленні експонати музею розміщувалися в шафах у двох навчальних аудиторіях Кафедри зоології. У тодішньому музеї була широко представлена ​​місцева фауна, але були й південні види: страус, папуги, фламінго.

Експонати музею 

У сучасній експозиції представлені хохуля, вухатий їжак, лисиця-корсак, перев'язка, дикий кіт, валлабі, барс, кілька гірських форм барана, сітчастий пітон, кінорінх, птах-носоріг, ему, пугач, гриф, дрохва, стрепет, беркут, гриф, декілька видів пінгвінів і інші. Серед колекційних зразків, які становлять найбільшу цінність, слід назвати досить багату колекцію більшості видів хребетних фауни Донбасу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.