КІРЄЄВ ДАВ ТРИ РОКИ ЗА ЯЄЧНЮ НА МОГИЛІ НЕВІДОМОГО СОЛДАТА

Печерський районний суд Києва засудив Ганну Синькову до трьох років позбавлення волі умовно за наругу над похованнями солдат. Йдеться про меморіал Вічної Слави у Києві.

Про це у коментарі УП повідомила сама засуджена Сінькова.

"Вирок - три роки позбавлення волі з відтермінуванням на два роки за, начебто, наругу над могилою. Суддя у справі - Родіон Кірєєв. Окрім того мені ще потрібно буде виплатити 4 тисячі гривень за експертизу, яку проводили правоохоронці", - заявила активістка.

Крім того, за словами дівчини, міліція вилучила у неї для експертизи ноутбук.

"Після того як вони мені його повернули, він пропрацював десь 2 місяці. Вони повернули мені його в "убитому стані". Ноутбук коштував 6 тисяч гривень", - розповіла Сінькова.

"А тепер з мене ще і вимагають 4 тисячі гривень за цю експертизу. Виявляється в її ході з'ясували, що з мого комп'ютера заходили на YouTube - як неочікувано", - додала вона.

Вона також заявила, що збирається подавати апеляцію на рішення судді, оскільки не визнає своєї вини.

Ганна Сінькова визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 297 (наруга над могилою, іншим місцем поховання або тілом померлого за попередньою змовою і з особливим цинізмом) Кримінального кодексу.

При цьому другу фігурантку скандалу Ганну Донець з урахуванням співпраці зі слідством, а також з урахуванням того, що вона розкаялася і визнала свою провину, суд вирішив передати на поруки трудовому колективу.

Нагадаємо, у грудні минулого року було затримано студентку Ганну Сінькову, яка з декількома іншими дівчатами посмажила яєчню на Вічному вогні у Парку слави в Києві.

Спершу Сінькову з напарницями звинувачували в хуліганстві. Але після того, як правоохоронці отримали офіційне підтвердження інформації про те, що біля Вічного вогню поховані останки загиблих солдат, кримінальна справа була перекваліфікована на суворішу статтю "наруга над могилою".

Меморіал Вічної Слави і музей Голодомору - два монументи, які є частиною державного протоколу України. Іноземні делегації, які перебувають в Україні з державними та офіційними візитами, відвідують ці меморіали.

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.